Share Your Travel Experience

Кручі Канівського моря

Маршрут: .1-ий день: Українка – Трипілля – Ржищів – Балико-Щучинка – Трахтемирів – Батурова гора ~75 км (1100 м)2-ий день: Зарубинці – Бучак – Канів – Хоцьки ~80 км (1300 м)3-ій день: Циблі – Переяслав-Хмельницький – Яготин ~65 км (400 м)(c) vitox http://www.velokiev.com/forum/viewtopic.php?f=1&t=142127

1
2014-06-17T10:54:00Z
50.127704° 30.768896°

Музей

Музей закрыт(
Трипілля.
0_0
2
2014-06-17T10:54:00Z
50.107409° 30.887659°

Деревянная церквушка

Панорама
1_0
Церквушка
1_11_2
Мелкий ремонт
1_31_41_51_6
3
2014-06-17T10:54:00Z
50.097933° 30.892170°

Ворота на замке

4
2014-06-17T10:54:00Z
50.100762° 30.892889°

Обрыв

5
2014-06-17T10:54:00Z
50.096612° 30.885808°

Колючая проволка

6
2014-06-17T10:54:00Z
49.974085° 31.056418°

Пляж

Пляж в Ржищеве
5_0
7
2014-06-17T10:54:00Z
49.966239° 31.129095°

Обзорная площадка

6_06_16_26_3
Дебри
6_4
8
2014-06-17T10:54:00Z
49.954291° 31.150649°

Палатка от дождя

7_0
9
2014-06-17T10:54:00Z
49.956300° 31.157543°

Мемориальный комплекс

Вечная память погибшим
8_0
Братська могила
8_1
Букринський плацдарм
8_2
10
2014-06-17T10:54:00Z
49.940083° 31.222554°

Заваленная дорога

11
2014-06-17T10:54:00Z
49.941046° 31.221996°

Обрыв

10_010_1
12
2014-06-17T10:54:00Z
49.921194° 31.240353°

Колодец

13
2014-06-17T10:54:00Z
49.943363° 31.302301°

Загороженная дорога. Завал

14
2014-06-17T10:54:00Z
49.967774° 31.307247°

1 ночевка

Ото поперекривали лісові дороги, що вони позаростали в ріст людини і тепер бідні велосипедисти мають прокладати їх заново :(
 Після обіду все йшло за планом, але темні грозові хмари його швидко зіпсували. Дякуємо Андрію Notorius'у за прихисток від дощу - в Балико-Щуцинці втратили майже дві години. Навіть після цього у нас все ще залишалась надія таки добратись до запланованого місця ночівлі на Батуровій горі. Та знову засада. Пару кілометрів до Ходорова пробирались більше години: були місця, де не те, що проїхати, а й пройти не реально. Тому через повалені дерева переповзали :)
 Нормального місця для стоянки там немає і перед нами знову постала дилема: ставати просто на найближчому полі, чи набратись сил і докотитись до Букрина. Проголосували. Поїхали далі. Довгий пішохідний тягун, зарослі травою грунти, епічний спуск по соняшниковому полю, трохи грязюки - все за класикою. В чергове переконались, що шоломи таки працюють, і все ж встигли розбити табір в чудовому місці на березі Дніпра ще по-світлому. Під шум прибою і збірний хор цвіркунів та жаб можна трохи і відпочити
13_013_113_213_313_4
15
2014-06-17T10:54:00Z
49.959907° 31.310922°

Вода

16
2014-06-17T10:54:00Z
49.985862° 31.336854°

Камень. Панорама

15_015_1
17
2014-06-17T10:54:00Z
49.984975° 31.338790°

Охотничий особняк

16_016_1
18
2014-06-17T10:54:00Z
49.989763° 31.395648°

Крест на горе

17_017_117_2
19
2014-06-17T10:54:00Z
49.988831° 31.396179°

Завалы

Дальше дорога непроходимая( Возвращаемся...
20
2014-06-17T10:54:00Z
49.880671° 31.422765°

Рожена криниця

Рожена криниця
19_0
21
2014-06-17T10:54:00Z
49.800605° 31.417840°

Скважина

22
2014-06-17T10:54:00Z
49.774505° 31.407589°

КАНЕВ стелла

21_0
23
2014-06-17T10:54:00Z
49.781970° 31.418151°

2 ночевка

Не вгодиш тим велосипедистам. І дощ - погано, і сонце - ще гірше. Вранці виїхали вчасно, а ось на пошуки шляху до Батурової гори втратили більше години та додатково заробили 3 проколи. Стежку таки знайшли, але її крутизна донизу та перспектива аналогічного підйому вверх повністю відбили бажання туди лізти. Лізти в прямому сенсі слова... 
Зрізаємо ту гору і вкручуємо підйомами-спусками до найближчого села. Заправка водою, квасом та свіжою полуницею додала сил :) і про те, що на 15-у годину проїхали лише 30 км, тимчасово забули. Зрозумівши, що з таким рельєфом, якістю грунтів і спекою до місця ночівлі ми доїдемо десь опівночі, вже без голосування було прийнято рішення зупинятись десь раніше. Знайшли чудове місце під самим Каневом і вирішили перенести Чернечу гору на завтра.
 Загалом, маршрут другого дня видався досить насиченим, не дивлячись на зміни планів. Краєвиди на кручах таки вартують тих зусиль, щоб до них добратись. А природа в деяких місцях взагалі ніби не зазнала впливу людини. Єдине, що дошкуляло, так це пекуче сонце, від якого рятували лише доріжки в лісі та літри води. Ну і повиходили з кабін сьогодні теж достатньо
22_022_122_222_3
24
2014-06-17T10:54:00Z
49.721760° 31.448364°

Шлагбаум. Лес.

23_023_1
25
2014-06-17T10:54:00Z
49.732395° 31.511385°

Памятник Шевченко

24_024_124_224_324_424_524_6
26
2014-06-17T10:54:00Z
49.875568° 31.567990°

Пляж

25_025_1
27
2014-06-17T10:54:00Z
50.236480° 31.801729°

3 ночевка

Ночуем в электричке)
26_0
28
2014-06-17T10:54:00Z
50.237979° 31.796°

ЖД Вокзал Яготын

Отже, ми таки повернулись з цієї шаленої пригоди. Було нелегко, але воно того варте. Третій день розпочався раннім підйомом, латанням нових проколів, що вилізли за ніч, і ранковим купанням. Усі наввипередки хотіли звільнити баули від зайвих продуктів, тому сніданок дещо затягнувся. Та й місце ночівлі так сподобалось, що покидати його не хотілось. Закупились в Каневі водою і поповзли вовчими стежками в Шевченківський заповідник. Трохи блукали, трохи місили болото, трохи годували комарів, але, загалом, заїзд на Чернечу гору "з тилу" просто казка. Серпантини в лісі порадували і чомусь склалось враження, що ми більше спускались, ніж піднімались. Знову ж, дороги там усі перекриті і вже почали заростати кропивою (о, ці крики і стогін в колоні :lol: ), а головне – просто всипані зламаним гіллям. Як не намагались вберегти перекидки, одну таки погнули. Пам"ятник Кобзарю, панорама на Дніпро, спуск по бруківці до річкового вокзалу і знову повертаємось в Канів. Підкріпляємось і вирішуємо рухатись все ж по треку до лісу, а там видно буде. Ще в Каневі відремонтована перекидка таки не витримує і у нас з"являється черговий кандидат на евакуацію асфальтом на сінглспіді. Поки об"їжджали дамбу, заробили ще два проколи і надія встигнути на заплановану електричку о 19:42 потроху почала танути. Далі якось неймовірно довго їхали і їхали лісом до пляжу, а навігатор все показував і показував до нього 2 км. Місце нагадує морське узбережжя десь в Криму, але запланована ночівля була б в компанії місцевих, які живуть там "дикарями" вже кілька днів. Так що всі вимушені зміни планів виявились на краще. Часу залишається зовсім мало і про зручну другу електричку питання вже не стоїть – якось вже будемо штурмувати в Яготині останню прохідну з Гребінки. Зрізаючи трек, до Хоцьків пробирались лісовою дорогою з глибоким піском, знову втратили багато часу. До електрички залишається 3 години. І тут в першій же хаті, де стали набрати води, нас просто ошелешили: до Яготина звідси селами... 80 км, а через Переяслав – ще більше. Вмикаємо режим "no panic" і вже за кілька хвилин з телефонів, навігаторів і паперової карти колективний розум видає більш-менш реальну картину. Групу чекає спринт на 57 км за 3 години. Варіант через Переяслав відпав відразу, коли побачили, наскільки завантажена траса і відчули силу зустрічного вітру. Боковий не настільки страшний, тому формуємо бойове шикування і вкручуємо по непоганому асфальту селами, де зустріли не більше десятка машин. Виходимо на зміни, періодично відпочиваємо і тому йдемо досить рівно – всі тримаються мужньо і сподіваються на чудо, що електричка запізниться. Крейсерська швидкість поступово падає з 25 до 18, Яготин вже на горизонті, на одометрі пішов 110-й км. На електричку таки встигли... Подивитись. Подивитись, як вона віддаляється від вокзалу. Залишався резервний варіант ставати на третю автономну ночівлю на озері і їхати на Київ ранковою, але завдяки розвіднику Андрію і групі парламентерів на чолі з Вікою, місце ночівлі фантастичним чином перемістилось в ту саму ранкову електричку. Ну чим не романтика? Хіба б повірила Іванна, якби їй хтось сказав раніше, де вона зустрічатиме свій черговий День народження? Про обличчя пасажирів, яким подали на посадку нібито порожній поїзд "з депо" промовчимо. Так, нарешті велосипедисти виграли бій за місця у вагоні, причому спальні. Ось так все закінчилось. На щастя, чи на жаль – кожен вирішує сам. Але для себе відмітив, що група прожила ці три дні, як єдиний організм, разом долаючи усі труднощі і разом насолоджуючись неповторними місцями. Зі сміхом пробирались крізь чагарі і стійко вкручували останні кілометри до Яготина, разом розбирались в навігації, допомагали в замиканні, прикривали від вітру, готували вечері і сніданки, підтримували один одного, коли просто хотілось зупинитись і кинути велосипед з кручі. Все робилось з гарним настроєм, а тому результат міг бути теж лише гарним. Так, вистачало проколів і поломок (карма червоної майки в дії); з кабіни виходили на всі боки (Люда і Сергій, швидше видужуйте); спочатку нас ганяв дощ, потім дошкуляла спека; велосипеди з баулами, здавалось, важили по 100 кг, коли штовхаєш їх вгору. Але коли вибираєшся на ту гору і дивишся навколо, звідкись з"являються нові сили, щоб об"їхати усю цю красу повністю.
29
2014-06-17T10:54:00Z
50.215648° 31.804754°

Пешеходный мост

До отправления электрички - 5 минут.
Трасса Киев - Харьков
28_0
30
2014-06-17T11:29:00Z
50.100210° 30.886980°

В пути

29_029_129_2
31
2014-06-17T11:32:00Z
49.923833° 31.275222°

Wood road

Wood road
30_0
32
2014-06-17T11:34:00Z
49.975203° 31.337208°

Спуск

31_0
33
2014-06-17T11:39:00Z
49.988472° 31.388488°

Гора

32_032_132_2
34
2014-06-17T11:47:00Z
49.764353° 31.469923°

ГЭС

33_0
35
2014-06-17T11:49:00Z
49.930439° 31.244146°

Пляж

34_0
SASHOK UA-363
34_1